Акафіст матушці Аліпії

Кондак 1

Обраній із багатоликого сонму святих новомучеників, у нові часи явленій для втіхи й напоумлення людей заблукалих, міста Києва невсипущій заступниці, смиренні похвали, як тій, що має любов невимовну, насмілюємося принести тобі, взиваючи:

Радуйся, мати наша Аліпіє, велику любов у серці своєму стяжавша.

Ікос 1

Ангели дивувалися, як немічна жінка достойно наслідувала в ці нові часи образ древніх отців, поєднавши в собі дари Духа Святого, явлені для служіння Церкві Христовій. Ми ж, дивуючись благодаті Божій, що в тобі засяяла, радісно взиваємо до тебе:

Радуйся, словом мудрості просвітлена;
Радуйся, слово знання являюча.
Радуйся, силою віри укріплена;
Радуйся, даром зцілень прославлена.
Радуйся, велика чудотворице;
Радуйся, дивна пророчице.
Радуйся, Христа в серці своєму оселивша;
Радуйся, у смиренні життя своє провадивша.
Радуйся, постом плоть свою приборкавша;
Радуйся, молитвою душу свою укріплявша.
Радуйся, милостиню правилом життя свого зробивша;
Радуйся, любов’ю провини немічних покривавша.

Радуйся, мати наша Аліпіє, велику любов у серці своєму стяжавша.

Кондак 2

Маючи перед собою образ Христа, Бога нашого, прагнула ти всім життям Йому Єдиному наслідувати і Йому Єдиному служити, прийнявши слова апостола, що «не маємо тут постійного міста». Тому все земне за ніщо вважала ти і, прагнучи Небесної Вітчизни, співала: Алилуя.

Ікос 2

Розумом Божественним просвітлена, від юності серце своє приготувала ти як престол Господу Богу. Не побоялася залишити батьківщину і рід свій, терплячи нестатки та образи, мандруючи від храму до храму, сповнюючись Божественною тишею та наслідуючи всіх святих, що догодили Богові, яких увесь світ не був достойний, і які мандрували пустелями та земними проваллями. Ми ж, суєтні, взиваємо:

Радуйся, Церкви Торжествуючої прославлення;
Радуйся, Церкви земної заступництво і похвало.
Радуйся, благодаті Божественної тихе явлення;
Радуйся, немічних людей невпинне здивування.
Радуйся, від юності Духа Святого стяжавша;
Радуйся, душу людську прозрівавша.
Радуйся, за смирення Господом Богом вшанована;
Радуйся, на подвиг юродства Ним благословенна.
Радуйся, міста Пензи чадо богообране;
Радуйся, благочестивих батьків свята галузко.
Радуйся, молитися за батьків своїх заповідавша;
Радуйся, молитвою батьків хрест свій понесша.

Радуйся, мати наша Аліпіє, велику любов у серці своєму стяжавша.

Кондак 3

Силою Всевишнього, що чудодіє, ніхто з тих, хто приходив до тебе, преподобна мати, не відходив невтішеним: недужим являєш зцілення, скорботним — материнську втіху, грішним же й тим, хто зневірився у своєму спасінні, — виправлення і скоре прощення від Господа Бога. До кого ж, як не до тебе, прибіжимо ми, в покаянні взиваючи до Бога: Алилуя.

Ікос 3

Маючи серце, що Духом Святим пізнало любов Господню, у тяжку годину випробувань Церкви, коли Господь покликав архіпастирів і пастирів, монахів і мирян принести себе як непорочну жертву, тоді й ти, преподобна мати, разом із сонмом святих новомучеників засвідчила, що ні скорбота, ні утиски, ні смерть не могли розлучити тебе з любов’ю Божою. Тому сподіваємося нашими недостойними похвалами ублажити тебе:

Радуйся, вірне чадо Церкви Христової;
Радуйся, Христа ради у в’язницю ув’язнена.
Радуйся, подвиг новомучеників возлюбивша;
Радуйся, честі християнської не посоромивша.
Радуйся, у в’язниці лагідно молившася;
Радуйся, гонителям відповіді не дававша.
Радуйся, зло добром перемагавша;
Радуйся, терпінням ворога посоромивша.
Радуйся, до сонму новомучеників прилучена;
Радуйся, від страждань своїх чудесно спасенна.
Радуйся, у час випробувань нам допомагаюча;
Радуйся, у відчаї втіху даруюча.

Радуйся, мати наша Аліпіє, велику любов у серці своєму стяжавша.

Кондак 4

Буря злоби ворога роду людського не похитнула тебе, преподобна мати наша Аліпіє, хоч він упродовж усього життя твого прагнув осоромити тебе. Через усі спокуси неушкоджено пройшла ти. Нині ж тиху пристань і райську насолоду знайшла ти, за словом Господнім: «Переможцеві дам споживати від дерева життя». Тож провадь і духовних чад твоїх, навчаючи нас єдиними устами і єдиним серцем співати Богові: Алилуя.

Ікос 4

Почувши про велику любов твою до стражденних, усі люди прибігають до тебе, і замовкає зневіра, і відчай зникає; грішники ж у сердечних скорботах знаходять утіху, дякуючи Богові за таку молитвеницю. Дивні діла Твої, Господи! Тому, радіючи, взиваємо:

Радуйся, скорботного втіхо;
Радуйся, за заблукалого печальнице.
Радуйся, стражденному співчуваюча;
Радуйся, голодного насичення.
Радуйся, всіх у серці своєму вмістивша;
Радуйся, любов’ю до всіх палаюча.
Радуйся, молитвенице найтепліша;
Радуйся, віри православної ревнительнице.
Радуйся, милуюче серце стяжавша;
Радуйся, мати наша многоскорботна.
Радуйся, усіма засудженого милуюча;
Радуйся, заступнице за нас перед Богом.

Радуйся, мати наша Аліпіє, велику любов у серці своєму стяжавша.

Кондак 5

Преславне чудо сотворив із тобою Господь, преподобна мати наша Аліпіє, коли під час твого ув’язнення явився тобі святий апостол Петро і вивів тебе з кайданів, милосердствуючи над тобою, як і сам колись був визволений із темниці Ангелом Господнім. Тому впродовж усього життя твого святого апостола Петра ревно шанувала ти, вдячно взиваючи до Бога: Алилуя.

Ікос 5

Пізнавши на собі милосердя Господнє, прийняла ти визволення з темниці як знамення, щоб віднині все життя твоє було позначене милосердям і служінням немічним людям. Тому смиренні молитви приносила ти Богові про воскресіння померлої дівчинки та про визволення від голоду тих, хто бідував, зціливши їхню худобу. Не було хвороби, про яку не боліло б серце твоє, ані скорботи, про яку ти не скорбіла б. Тому від усієї душі ублажаємо тебе:

Радуйся, бо чудо воскресіння явила ти;
Радуйся, бо в цьому преподобному Сергію уподібнилася ти.
Радуйся, бо рани молитвами твоїми зцілювалися;
Радуйся, бо пухлини за благословенням твоїм зникали.
Радуйся, благодатне лікування приховувавша;
Радуйся, слави людської уникавша.
Радуйся, їжею зцілення подавша;
Радуйся, одежами твоїми й нині зцілення подаюча.
Радуйся, не дару цього шукала, а Богові догодити прагнула;
Радуйся, дар цей від Господа Бога прийнявша.
Радуйся, багатьох дивних чудес звершительнице;
Радуйся, бо молитви твої заради любові твоєї до людей чує Господь.

Радуйся, мати наша Аліпіє, велику любов у серці своєму стяжавша.

Кондак 6

Євангельських слів — любити ближнього, як самого себе, і слів: «Немає більшої любові за ту, коли хто душу свою покладає за друзів своїх», — вірною виконавицею явилася ти, преподобна мати, вдень і вночі трудячись на благо ближніх, зі скрушеним серцем молячись Господу Богу про допомогу заблукалим чадам своїм, годуючи й зцілюючи, наставляючи й утішаючи. Тому вдячними устами взиваємо до Бога: Алилуя.

Ікос 6

Засяяло в нашій землі благотворне світло великих чеснот твоїх: як місту Петербургу — блаженна Ксенія, як місту Москві — блаженна Матрона, так і наше місто Київ не залишив Господь, явивши нам наслідувачку подвигів преподобних отців Печерських. Возлюбила ти, свята, Печерську Лавру, де великі подвиги звершила. Ми ж, вірні, радіючи цьому, взиваємо:

Радуйся, бо образ юродства до кінця життя свого прийняла ти;
Радуйся, бо блаженній Ксенії наслідувала ти.
Радуйся, бо того, хто приходив, чадом своїм називала ти;
Радуйся, бо впродовж усього життя свого на ложі не спочивала ти.
Радуйся, тяжкими веригами плоть свою обтяживша;
Радуйся, ключем на шиї своїй нове чадо знаменувавша.
Радуйся, бо тим ключем душу людську відкривала ти;
Радуйся, любов до Господа Бога в серцях запалювавша.
Радуйся, бо благодаттю Божою грішні душі до ліку покаяння приводила ти;
Радуйся, бо з Ангелами бесідувала ти.
Радуйся, малою кількістю їжі живившася;
Радуйся, бо в середу й п’ятницю їжі не споживала ти.

Радуйся, мати наша Аліпіє, велику любов у серці своєму стяжавша.

Кондак 7

Бажаючи творити волю Господню, віддала ти себе в послух старцям Кроніду й Даміану, відсікаючи власну волю; тому оселилася ти в дуплі дерева і там готувала себе до благого подвигу. Ми ж, дивуючись такому подвигу, що перевершує людське розуміння, хвалебно співаємо Богові: Алилуя.

Ікос 7

Новою ревнителькою стовпництва явив тебе Господь у Лаврі Печерській, де, тілом страждаючи й хворіючи, Духом Святим сповнювалася ти; постом і холодом плоть свою смиряючи, духом же підносилася до сонму преподобних отців Печерських і, їхньою допомогою укріплювана, духовної висоти досягла. Згадуючи таку ревність твою, взиваємо:

Радуйся, в ангельський чин старцем Кронідом облачена;
Радуйся, плотське мудрування відкинувша.
Радуйся, молитвою спокуси перемагавша;
Радуйся, терпінням волю свою відсікавша.
Радуйся, вночі до Бога молившася;
Радуйся, молитву невпинну возлюбивша.
Радуйся, бо порохом серед людей себе вважала ти;
Радуйся, у смиренні досягла успіху.
Радуйся, у тісноті деревній життя своє провадивша;
Радуйся, у стоянні постійно перебувавша.
Радуйся, ніколи тілу своєму спочинку не дававша;
Радуйся, істинного самозречення досконалий образе.

Радуйся, мати наша Аліпіє, велику любов у серці своєму стяжавша.

Кондак 8

Дивне й преславне чудо являється нині перед очима всіх вірних: Довготерпеливий і Многомилостивий Господь не прогнівався на нас до кінця за беззаконня наші, але, згадавши милість Свою, як у давні часи, так і нині дарував нам тебе, пречудна мати, заступницю й утішительку, що жила серед нас і знає немочі наші. Тому серця наші сповнюються надією та радістю, вдячно взиваючи до Бога: Алилуя.

Ікос 8

Уся любов’ю до Бога палаючи, преподобна мати Аліпіє, коли нове гоніння постало на Церкву Христову, залишилася ти на місці, де продовжила служіння голосіївських отців, світячи світові світлом віри й благочестя. Багато людей сходилося до тебе, щоб прийняти твоє благословення. Ти ж, немов у пустелі, перебувала там до кінця земного життя свого і нині всім, хто з вірою приходить, щедру допомогу подаєш, а вони взивають:

Радуйся, яри й пагорби місцем молитви обравша;
Радуйся, там із духами нечистими боровшася.
Радуйся, пустельного безмов’я любительнице;
Радуйся, місця святого хранительнице.
Радуйся, цілюще джерело у Бога випросивша;
Радуйся, воду його молитвою освятивша.
Радуйся, водою цією зцілення подаюча;
Радуйся, заради спасіння невпинно подвизавшася.
Радуйся, зруйновані святині молитвою охороняюча;
Радуйся, Ангела Престолу шанувати наставляюча.
Радуйся, пустині Голосіївської велика похвало;
Радуйся, обителі цієї сяюча славо.

Радуйся, мати наша Аліпіє, велику любов у серці своєму стяжавша.

Кондак 9

Усім, хто приходив до тебе, преподобна мати, заради молитви й благословення, обтяженим і пригніченим різними життєвими справами, напастями та скорботами, таку втіху подавала ти, як батько чи мати втішає своїх дітей у скорботах і хворобах, турботою даруючи їм полегшення й материнською любов’ю полегшуючи тягар печалі. Через тебе й невіруючі та безбожні до Бога приходили. Смиренно молимо тебе: і нам, що в дні напастей, спокус, нерозуміння й сумнівів до тебе прибігаємо, промов слово втіхи, наставлення й підбадьорення, щоб ми, облагодіяні тобою, вдячно співали Богові: Алилуя.

Ікос 9

Уста людських красномовців не можуть описати величі таємниці Божої: як минуле й майбутнє, немов теперішнє, провиділа ти; людські думки, наче написані в книзі, читала ти; тим, кого мучив лукавий, швидке зцілення подавала; молитвою твоєю стражденні полегшення від хвороб отримували; голосу ж твоєму й земні стихії корилися. Тому, охоплені подивом, промовляємо:

Радуйся, двотижневим постом дощ для землі випросивша;
Радуйся, дощу не бути повелівавша.
Радуйся, Чорнобильську біду прозорливо передрікша;
Радуйся, бо молитвами твоїми Господь послаблення від цієї біди подав.
Радуйся, стражданням землі нашої та безсловесного творіння глибоко співчувавша;
Радуйся, про страждання ці на Страсному тижні попереджавша.
Радуйся, виникнення розколу прозорливо показавша;
Радуйся, бо нечестивих викривала ти.
Радуйся, бо запровадження нового стилю образно засудила ти;
Радуйся, бо юродством і образним словом таємниці Божі являла ти.
Радуйся, бо уявним безумством безумство світу відкривала ти;
Радуйся, слуго Господня вірна, добра й істинна.

Радуйся, мати наша Аліпіє, велику любов у серці своєму стяжавша.

Кондак 10

Плодами спасительного подвигу сповнена, а найбільше — у смирення зодягнена була ти, преподобна мати Аліпіє, чужа всякого звеличення і всю себе служінню людям віддавша. Дивно було бачити тебе у старому, багато разів полатаному одязі, зі світлими очима, що всіх — багатих і вбогих, начальників і простих — однаково з любов’ю приймала та кожному слово на душевну користь промовляла. Тому нині великим голосом від усієї душі нашої взиваємо до Бога: Алилуя.

Ікос 10

Непорушною стіною і заступництвом для міста Києва явилася ти, всеблага мати Аліпіє. Не зроби марною молитву нашу, щоб жили ми під твоїм благословенням. Бо не маємо іншої настільки милостивої молитвениці за нас перед Господом Богом. Ми ж, чада твої, молимо тебе: будь нам матір’ю співчутливою; навіть якщо за праведним судом Божим достойними покарання виявимося, віримо, що можеш умолити Господа за нас, щоб від повноти серця радісно промовляли:

Радуйся, тим, хто любить і шанує тебе, заступнице спасіння;
Радуйся, душам і тілам здоров’я подаюча.
Радуйся, Євангелія Христового смиренна проповіднице;
Радуйся, апостольських передань ревна хранительнице.
Радуйся, бо грішників лагідно викривала ти;
Радуйся, бо чужою лицеприємства була ти.
Радуйся, бо в келії своїй явлення святих сподобилася ти;
Радуйся, бо за любов до людей напасті від ворога перетерпіла ти.
Радуйся, подвигу свого ніколи не залишавша;
Радуйся, Деміївський храм ревно відвідувавша.
Радуйся, бо в цьому храмі ікону святих апостолів Петра і Павла благоговійно шанувала ти;
Радуйся, храм цей молитвами своїми оберігавша.
Радуйся, бо за словом твоїм у храмі цьому прописана ти;
Радуйся, бо радість храмові цьому собою принесла ти.

Радуйся, мати наша Аліпіє, велику любов у серці своєму стяжавша.

Кондак 11

Пісню зворушливу Пресвятій Тройці принесла ти при відході своєму і, як зріла пшениця, промовила разом з апостолом: «Час мого відходу настав. Подвигом добрим я подвизався, шлях завершив, віру зберіг». І нині приготований тобі вінець правди, який дав тобі Господь, Праведний Суддя. Ми ж, грішні, радіємо прославленню твоєму на небесах, взиваючи до Бога: Алилуя.

Ікос 11

Світлосяйним світильником була ти, Аліпіє всеславна, якого не ставлять під посудиною, але на свічнику, щоб світив усім. Так засяяло світло твоє перед людьми, що всі побачили добрі діла твої та прославляємо Отця нашого, Який на небесах. До тебе ж, любов’ю спонукувані, взиваємо:

Радуйся, бо після кончини твоєї нерозлучно з нами перебуваєш;
Радуйся, бо хрестом чад своїх перед кончиною благословила ти.
Радуйся, бо благословення це берегти заповіла ти;
Радуйся, бо сиріт не залишати обіцяла ти.
Радуйся, заступнице перед Господом непосоромлена;
Радуйся, до Пресвятої Богородиці молитвенице невсипуща.
Радуйся, любові й співчуття явлення рясне;
Радуйся, за душі наші благоприємне заступництво.
Радуйся, бо за ім’ям своїм безпечально перебуваєш;
Радуйся, бо пожинаєш плоди вічної радості.
Радуйся, із сонмом отців Печерських хвалу, честь і славу Богові приносяча;
Радуйся, бо співаєш нову пісню в Царстві Небесному.

Радуйся, мати наша Аліпіє, велику любов у серці своєму стяжавша.

Кондак 12

Благодать від Бога прийняла ти наставляти нас на шлях істини й не дати душам нашим загинути; і нині благаєш Господа, щоб спас нас відомими Йому шляхами та сподобив у вічному житті радісної зустрічі з тобою, щоб і ми молитвами твоїми досягли Царства Царя царюючих і Йому вдячно взивали: Алилуя.

Ікос 12

Оспівуючи славну кончину твою й упокоєння твоє зі святими, проводжали тебе духовні чада твої, маючи серця, сповнені тяжких зітхань і великої скорботи. Але, пам’ятаючи слова твої, що ти не помираєш, заповідь твою зберігають і нині, приходячи до святих мощей твоїх і взиваючи серцем та устами:

Радуйся, від мощей твоїх численні чудеса являюча;
Радуйся, нових чад з усіх кінців збираюча.
Радуйся, дивне благоухання подаюча;
Радуйся, свічки над мощами твоїми чудесно запалююча.
Радуйся, небесним світлом місце це осяююча;
Радуйся, бо нові чада сердечно приносять тобі молитви про скорботи свої.
Радуйся, бо образ твій сльози виточує;
Радуйся, бо миро благоуханне від нього витікає.
Радуйся, бо багато одержимих там зцілення приймають;
Радуйся, бо допомога твоя швидко їм подається.
Радуйся, з погибельної безодні легко визволяюча;
Радуйся, бо серця безбожних чудесами твоїми світлом віри осяюєш.

Радуйся, мати наша Аліпіє, велику любов у серці своєму стяжавша.

Кондак 13

Читається тричі.

О пречудна мати Аліпіє! Прийми ці піснеспіви, на похвалу тобі оспівувані серцями, запаленими любов’ю до тебе. І як раніше, так і нині подавай материнську допомогу твою всім нам, хто потребує твого заступництва перед Богом. І як скорботи наші ти сама знаєш, так знаєш і визволення від них. Нам же належить достойно оспівувати Бога нашого: Алилуя.

Після цього читаються Ікос 1 і Кондак 1.

Молитва

О преподобна мати наша Аліпіє! Вилий на нас, убогих, немічних і принижених, за незмінним співчуттям і милосердям твоїм хоча б малу краплину щедрот від Владики Господа. Прийми нас під твоє клопотання і заступництво, від усіх бід і тяжких хвороб визволи, прощення гріхів наших випроси й підведи нас, розслаблених, молитвами твоїми.

Не допусти до кінця загинути нам, недостойним рабам Божим (імена). Будь нам пристановищем і допомогою, не залиш нас невтішеними, щоб усі ми прославляли всесвяте ім’я Отця, і Сина, і Святого Духа, нині, і повсякчас, і на віки віків. Амінь.

Молитва преподобній матері Аліпії

О велика похвало Церкви Христової, стіно й утіхо міста Києва, преподобна мати Аліпіє! До тебе припадаємо і тобі молимося: будь нашою невсипущою заступницею перед Христом Богом, бо віруємо: якщо благатимеш Чоловіколюбця Бога, усе буде дароване тобі з моря Його благості. І як Бог чоловіколюбний, так і ти, нами, грішними, благаєма, не відкинь прохання нашого, бо самі ми через безліч гріхів своїх не маємо дерзновення.

Твоє діло, свята, — клопотати за грішних, діло Боже — милувати тих, хто зневірився. Випроси, преподобна, кожному за його потребою.

Тих, хто перебуває у хворобах, скоро втіш і зціли, бо й нині безліч зцілень звершуєш: німим даруєш мову, сліпим — зір, а пошкоджених кістками з ложа хвороби підводиш. Усе можеш випросити в Господа, преподобна, якщо помолишся до Нього за нас.

Тяжкі пухлини зроби так, щоб зникли. Тим, хто страждає від опіків, швидке зцілення подавай, як колись хворому юнакові вночі явилася ти, почувши молитву його матері. Так велике чудо зцілення всьому світові показала ти.

У ці тяжкі дні торжества беззаконня й неправди ображеним і несправедливо засудженим, ув’язненим, через заздрість, неправду й користолюбство переслідуваним, випроси визволення від наклепу й напасті, бо благодать клопотати за таких особливо дарована тобі Господом.

Добрі подружжя благослови й поєднай. Матерям, які народжують дітей, подавай благополучне розрішення, зберігаючи їх і дітей від усякої шкоди. Почуй теплу молитву батьків, виснажених скорботою за своїх дітей, щоб діти їхні прийшли до пізнання істини, уникнули сітей лукавого й здобули вічне спасіння.

Прийми молитви дітей, які скорблять за своїх батьків, щоб молитвами твоїми вони пізнали світло Христового Євангелія. Також утіш бездітних і даруй їм плід лона, щоб нових істинних християн представили Господу за твоїм благословенням і материнським вихованням.

Тим, хто потребує твоєї допомоги у звершенні християнського шлюбу, пошли благословенного Господом супутника їхнього життя, щоб за твоїм піклуванням вони принесли Христу Богові служіння малої церкви в сімейному союзі. Найбільше ж подавай мир, тишу й нелицемірну любов, щоб були ми істинними учнями Христовими.

Тим, хто віддався недугам пияцтва й наркоманії та не має сили духу залишити це душогубне беззаконня, подай силу духу й просвітлення розуму, як явилася ти чоловікові, що через пияцтво був близький до смерті, і за твоїм благословенням зцілився від цього недугу.

Самотнім і безпомічним пошли молитвами твоїми незриму від Господа втіху й пізнання істинної любові Христової, щоб вони знали, що друзі наші — святі й Ангели — невидимо оберігають нас.

Прохання убогих і стражденних прийми й подай їм молитвами твоїми несподівану турботу, щоб мали тебе благодійницею у своєму земному житті.

Малодушним і тим, хто зневірився у своєму житті, будь скорою втішителькою, як спасла ти жінку, що в скорботі задумала погубити себе, і дівчину, яка при падінні з висоти була збережена від ушкодження. Так і душі їхні від погибельної безодні визволила ти.

Також молимо тебе, преподобна: від раптової смерті збережи, як юнака неушкодженим зберегла ти, коли він страшного удару на дорозі зазнав.

Тим, хто навчається, вилий материнську допомогу й подай примноження розуму, щоб у нелегкому шляху навчання свого перебували безтурботними.

У різноманітних життєвих справах, бідах і труднощах подавай швидке влаштування і добре їх завершення.

Почуй молитви тих, хто скорбить за заблукалими, які перебувають поза спасительним ковчегом Православної Церкви, щоб Всеблагий Господь відомими Йому шляхами спас їх і привів до пізнання Своєї істини.

Воїнам пошли міцність і силу духу у звершенні богоугодного служіння їхнього, щоб Господь зберіг їх від усякого зла.

Монахів настав правильно йти шляхом Господнім, укріплюючи в подвигах і смиренному несенні свого хреста, як і ти подвизалася заради спасіння в любові до Господа і людей Його.

Архієреям і священникам подавай істинне стояння у православній вірі, щоб стадо Христове пасли вірно й нелицемірно, правильно навчаючи слова істини та безперешкодно перед Господом ходячи.

Начальникам і владі подай мудрість в управлінні народом нашим, щоб у єдності з Церквою країна наша перебувала в мирі й тиші.

Відкрий нам молитвами своїми двері милосердя Божого і визволи нас від усякого зла. Даруй нам уникнути сітей лукавого. Моли, преподобна, Милосердного Господа за нас, що каємося, щоб простив нам провини наші за безліччю благості Своєї.

І до самого кінця молитвами твоїми збережи нас неосудженими, щоб, спасенні твоїм заступництвом і допомогою, завжди возсилали ми славу, хвалу, подяку й поклоніння Єдиному в Тройці Богові, Творцеві всього, нині, і повсякчас, і на віки віків. Амінь.